За австро-угорського та чеського періоду її називали «землею без імені», «забутим Богом краєм» та, попри усі скептичні прогнози, Колочава почала доводити усім, що вона унікальна.
Сюди їдуть звідусіль, адже туристів село приваблює давно. З кожним роком зацікавлення до цього краю лише зростає –багата історія, десять музеїв, двадцять пам’ятників та п’ятдесять пам’ятних об’єктів, недоторкана природа, мінеральні джерела, мальовничі гори, отари овець на полонинах…
Коли людина з міста потрапляє в далеке закарпатське село, вона відразу починає милуватися пейзажем і насолоджуватися спокоєм. Мимоволі здається, що мешканці цієї земл ініколи не страждають від метушні і не вмирають від стресів.Завдяки входженню до складу Національного природного парку «Синевир», цей край перетворився на один з небагатьох куточків землі, де природа збереглася у первозданному виді, де схили гір вкриті ялино-буковими лісовими масивами. У липні 2017 року букові праліси НПП «Синевир» площею 2865, 04 га взяті під охорону ЮНЕСКО.
Колочава ідеально підходить любителям відпочинку на природі і походів у гори. Маршрути марковані за європейською системою, мають різний ступінь важкості і пройти їх можна спокійно навіть без провідника. До того ж мальовничі гірські хребти щедро вкриті чорницями та брусницею. У лісі ж можна знайти чимало грибів та лісових ягід.
В селі є кілька форелевих господарств, де туристів охоче ознайомлюють з розведенням форелі, дають можливість порибалити і приготувати зловлену рибу.
Унікальним у Колочаві є також «Птахопарк у Василя Макара», який налічує близько 2 тисяч різних папуг та дивовижних голубів. Нещодавно на території села НПП «Синевир» відкрив Центр реабілітації хижих птахів, де у вольєрному комплексі вже зручно розмістили 12 соколів. Після реабілітації у національному парку, соколів випустять у вільний політ на ті території, які є природним середовищем їх існування.
Приїжджають туристи до села і оздоровитися продуктами бджільництва. Завдяки досвідченим бджолярам, апітерапія у селі стала звичним явищем, а цілющий колочавський мед прославився далеко поза межами області.
На схилах найвищої гори Міжгірщини – Стримбі (1719 м), що височіє над селом, протягом літа працює Школа вівчарства. Тут професійні вівчарі проводять майстер-класи по доїнню овець, виготовленню сиру, вурди, вчать грати на трембіті, сопілці тощо. В цій школі туристи можуть ознайомитися з історією та сьогоденням вівчарської справи,яка вважається найдревнішим заняттям у Карпатах.
Попити цілющої мінеральної води у Колочаві можна вдосталь прямо із джерела, яке відоме ще з 1876 року. Особливістю хімічного складу води «Колочава» є високий вміст важливих для організму мікроелементів, зокрема, кальцію, магнію і брому. Один літр цієї води містить 250- 400 мг кальцію, тобто майже половину добової потреби організму дорослої людини. Вода «Колочава» також допомагає звільненню організму від шлаків, токсинів та сечового піску. Надзвичайно корисними є купелі у дерев’яному чані із гарячою мінеральною водою, які можна прийняти поблизу джерела мінеральної води на території навчально-оздоровчої бази Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.
Нині слава про Колочаву лунає по всій Україні та близькому закордонні завдяки численним музеям. Це єдине село в Україні, де їх працює аж десять.
Одним з найпопулярніших серед туристів є музей – пам’ятка дерев’яної сакральної архітектури 1795 року Церква Святого Духа, що збудована у бароковому стилі без жодного цвяха і належить до найвидатніших архітектурних досягнень Закарпаття.
Відомий серед цінителів старовини й скансен «Старе село» – перший сільський музей архітектури та побуту на Закарпатті. На його території відтворено село стародавньої Верховини із автентичних колочавських експонатів, які ознайомлюють із 300-річною історією побуту місцевих жителів. У скансені представлені пам’ятки культури різних часів та різних верств населення як за соціальним статусом (бідняки, середняки), так і за видом діяльності (вівчарі, лісоруби, теслі, шевці). Талановито організовують тут театральні дійства, найпопулярнішим серед яких є частування у єврейській корчмі за участю єврея Вольфа.
Музей «Колочавська вузькоколійка» – єдиний в Україні, де широко представлено історію залізниці. Ешелон складається з раритетного паровоза та 10 вагонів, в яких експонати відтворюють минуле карпатської вузькоколійки.
Музей «Радянська школа» передає атмосферу навчаннядітей у 60-70-х роках минулого століття, а «Чеська школа» відтворює умови навчання дітей за чеської влади на Закарпатті.
У музеї «Бункер Штаєра» відображено умови проживання та переховування колочавських повстанців, які вели антирадянськудіяльність та були причетні до українського визвольного руху. Колочавець Михайло Штаєр бувкерівником групи дисидентів, яку майже 10 років не могли затримати каральні органи НКВС-КДБ.
Військово-історичний музей «Лінія Арпада» – відреставрована оборонна система часів Другої світової війни, розташована вздовж річки Теребля. До складу музею входять бункери, бетонні піраміди, земляні траншеї.
Чимало колочавці брали участь у бойових діях далеко за межами рідної держави. Тепер їх вшановано у музеї-меморіалі воїнам-інтернаціоналістам «Блокпост». Пам’ятник має вигляд БРДМ, що стоїть на пагорбі у центрі села, а під ним розташовано кімнату-музей.
У музеї «Колочавські бокораші» туристи знайомляться із процесом сплаву лісу верховинськими річками та дізнаються про всі тонкощі легендарної професії бокораша.
Про відомого чеського письменника можна дізнатися в музеї Івана Ольбрахта. У 30-х роках знаменитий чех періодично приїжджав до Колочави, написав про село роман «Микола Шугай-розбійник» та зняв фільм «Марійка-невірниця». Легенда про колочавського опришка живе донині, приваблюючи на терени села тисячі чеських туристів. Вдячні колочавці встановили у центрі села пам’ятники відомому чеху та герою його романів, останньому опришку Карпат –Миколі Шугаю.
Приїхати до Колочави на дорогому автомобілі тепер вже не страшно – тут зробили нову асфальтовану дорогу. Прийняти туристів на відпочинок у селі готові вже кілька десятків зелених садиб, у Колочаві розбудовані заклади харчування, відмінно працює мобільний зв’язок та інтернет.
