D5F913F5-F800-42B8-A8AD-25092C28581BЗапочаткована кілька років тому співпраця між нацпарком та Національним педагогічним університетом ім. М. П. Драгоманова перетворилася у потужний союз двох державних організацій, які спільними зусиллями роблять все можливе задля популяризації та розвитку Тереблянської долини.

Ректор вишу Віктор Андрущенко, який перебував із робочим візитом у національному парку, розповів про майбутні плани університету щодо роботи у гірському регіоні.
– Вікторе Петровичу, влітку 2011 року університет розпочав будівництво у Колочаві науково-навчального центру “Синевир”. Неозброєним оком видно, що заклад, директором якого є Анатолій Дербак, активно розвивається, а численні студенти вузу щоліта успішно проходять тут практику. Які ваші плани на майбутнє щодо розвитку навчальної бази?
– Карпатський регіон – один з найпривабливіших і мальовничих куточків нашої держави. На жаль, історично склалося так, що він залишається практично неосвоєним, за винятком деяких вкраплень, що робилися в минулі часи. За останнє двадцятиріччя держава по суті нічого для цього регіону не зробила і тим самим збіднила населення не лише району, але й цілої країни. Адже тут можна людей лікувати, оздоровлювати, будувати бази відпочинку та багато-багато іншого. І державні структури мали б цим займатися. Для НПУ ім. М. П. Драгоманова основний суб’єкт діяльності – це студенти, і унікальні особливості цього краю ми вирішили використовувати для студентської практики – ботанічної, зоологічної, туристичної, географічної, екологічної... Науково-навчальний центр “Синевир” був створений завдяки зусиллям різних людей – представників Міносвіти, керівництва вузу, викладачів, студентів, місцевого керівництва, нацпарку тощо, яким ми дуже вдячні за допомогу. Особлива подяка директору НПП “Синевир” Миколі Дербаку, якого удостоїли двома медалями за вагомий внесок у розвиток університету.
Відтак наша навчальна база повинна розвиватися і буде розвиватися. У майбутньому плануємо приймати 200 студентів щомісяця, зараз практично вийшли на рівень 80.
– Університет активно співпрацює зі школами нашого регіону – робить подарунки у вигляді підручників, спортивного інвентаря, солодощів, студенти зустрічаються із учнями, вчителями, проводяться різні спільні заходи. Що ще плануєте робити у цьому напрямі?
– Нарощування присутності університету в регіоні та допомога місцевим школам, практична робота з учнями – два основні напрямки діяльності вузу в краї. Після того, як у Колочаві був організований центр дистанційного навчання учнів, 47 дітей з Тереблянської долини на сьогодні є студентами нашого університету.
Я завжди і всюди говорю, що сільські діти надзвичайно талановиті, і це обумовлено, напевно, нестачею засобів для навчання та культурного проведення дозвілля. З Мерешорським НВК І-ІІ ст. у Колочаві ми домовилися підписати угоду про співпрацю. Дамо насамперед інтерактивну дошку, інші засоби електронного навчання, літературу. Скажу і про таке. За партнерських зусиль з нацпарком у Мерешорі на р. Теребля ми збудували і міст, що був зруйнований колишнім паводком. У ННЦ “Синевир” мають змогу відпочивати і оздоровлюватися і діти-міжгірчани, батьки яких учасники АТО.
– Між НПУ ім. М. П. Драгоманова та НПП “Синевир” склалася тісна співпраця. Які спільні проекти плануєте в майбутньому?
– Національний природний парк “Синевир” – це дуже хороша структура, яка сама по собі є надзвичайно потужною і успішно реалізовує різні програми еколого-освітнього та природоохоронного характеру. Але коли пов’яжемо їх з нашими науковими напрацюваннями, то вона збільшиться у кілька разів. Спільно проводитимемо наукові дослідження і будемо допомагати один одному. Ми подали проект “Зелений університет” і через міжнародні фонди можемо отримати серйозні кошти. Якщо все вдасться, то побудуємо тут навчально-виробничий комплекс, де будуть виконуватися різні навчальні програми, молодь інтелектуально збагачуватиметься. Край у вас надзвичайно багатющий і його треба розвивати.
– Що насамкінець побажали б?
– Буду дуже радий, щоб побільше дітей з верховинського краю навчалося у нашому престижному НПУ ім. М. П. Драгоманова.